ВІД НИНІ І ДОВІКУ…

Про  що  писати?  Немає  слів...
В  душі  лиш  вітер,  втомлено,  гуляє...
Немає  ні  бажань,  ні  почуттів
І  тільки  ненависть  всю  душу  роздирає.

Та  ще  десь  там,  у  закутку  душі,
Маленький  ангел  молиться  до  Бога,  
І  просить  зло  забрать  з  лиця  землі,
Й  щоби  настала,  довгожданна,  перемога...

Щоби  синів  не  гнали  на  війну,
Щоб  рідні  люди  повернулися  додому,
Щоби  загнав  до  пекла  сатану
Й  заборонив  виходити  до  скону!!!

Лиш  цей  ангелик  душу  зігріва,
Що  молить  Бога  й  за  моє  спасіння,
Бо  ненависть  з  середини  вбива...
Пошли  нам,  Господи,  своє  благословіння!!!

Помилуй,  порятуй  й  благослови!!!
Дай  розуму  і  мудрості,  і  сили...
А  ще  щоб  воїни,  з  проклятої,  війни
Додому  повернулися  живими.

Бо  скільки  там  вже  цвіту  полягло...
Земля  вже  захлинається  у  крові!!!
Всевишній  Боже,  забери  це  зло
Й  зійшли  на  люд  хоч  крапельку  любові!!!

Додай  нам  людям  трохи  доброти,
Ясних  думок  і  милосердя  дрібку...
І  на  життя  нас  всіх  благослови
Від  нині,  Господи!  Від  нині  і  довіку.

2.01.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2024
автор: іванесса