Немає слів щоби розрадить вашу втрату...
І не скажу, що розумію вас
Лише у Бога попрошу вам сил багато
І щоб промінчик віри не погас.
Бо ж так потрібна віра в перемогу-
Чим більша віра, тим міцніший тил...
Що ж вдіємо... Гірка у нас дорога,
Як на Голгофу йдем з останніх сил.
Та коли вийдемо, торкнемося до неба,
Й подякуєм всевишнім небесам...
Напевне краще знає Бог чого нам треба
Й для чого путь важкий на нас зіслав.
Немає ліків щоб загоїть ваші рани
І втамувати біль немає слів...
Дасть Бог і довгожданний мир настане,
Дасть Бог - відродимось з руїн.
І мусимо!!! Повинні пам'ятати
Й нащадкам повторяти з роду в рід -
Хай Бог боронить від такого "брата"!!!
Хай Бог боронить нас від нині і повік.
24. 03. 24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2024
автор: іванесса