Ось вже й ртуть застигла вранці ,
Молоко закам’яніло,
Ось і мною буря в склянці
Вже з грозою потемніла.
Вила вилиці шукають,
В скронях скель од вітру плачуть.
Чи то хмари наді мною?
Чи то з крейди слід маячить?
Лебідь в небі - місяць вдалий,
Танцівниці в хвилях вітру,
Грубі ружі із металу,
Дощик б’є в пусту макітру…
p/s
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2024
автор: bloodredthorn