Юліан Тувім Ти знову є

Ти  знову  є!  Мій  Боже!  Як  же  серце  б'ється!
Як  навкруги  цвіте  весна!  Як  світ  радіє!
Я  цілував  тебе  вночі  у  снах  і  мріяв,
Що  день  утрачений  колись  вернеться!

Ти  знову  є!  Про  що  тепер!  Цей  день  чудовий,
Новий  сподіваний  і  вистражданий  день  настав.
Я  не  втрачав  надію,  я  щодня  його  чекав,
Коли  з  тобою  в  серці  йшов  сумний  додому.

Як  виповісти?  Де  знайти  потрібне  слово,
Як  йому  ввірить  радість,  трепет,  сподівання,
Прокинутися  переповненим  коханням,
Із  посмішкою  щастя:  «Ти  є  знову!  Знову!"

[b]Julian  Tuwim  Jesteś  znowu[/b]
Jesteś  znowu!  Mój  Boże!  Jak  mi  serce  bije!
Jak  mi  sie  wzrok  owiośnił!  Jak  świat  rozradował!
Tylem  nocy  Cię  w  snach,  nazbyt  krótkich,  całował!
Tylem  dni  dzień  ten  tęsknił,  co  przyszedł  i  żyje!

I  jest!  O  teraz  właśnie!  Jest  ten  dzień  powrotny,
Wypłakany,  kochany  nowy  dzień  spotkania.
Dzień  wszystkiej  mej  nadziei,  całego  czekania,
Gdym  Cię  piastował  w  sercu,  stęskniony,  samotny!

I  jakże  to  wypowiem?  I  jakiemu  słowu
Powierzę  ową  radość,  drżącą,  niespodzianą,
Że  obudzę  się  jutro  z  duszą  rozkochaną,
Z  uśmiechem  szczęścia  w  ustach:  "Jesteś!  jesteś  znowu!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2024
автор: Зоя Бідило