Спокійно шпалерам в кімнаті,
Їх тіні ласкаво лоскочуть,
Той дотик такий невагомий,
Але прохолодою віє
На сонцем зігрітий малюнок.
Тепер стіни бачать людину,
Де пусто було і самотньо,
Їм легше, вони ж бо потрібні,
Хоча все таке нестабільне
У світі де тіні панують,
Де кожен неначе малюнок,
На хвильку що сонцем зігрітий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2024
автор: Віталій Гречка