* * *
Дивлюся, яке в тобі небо
З легенькими хмарками мрій.
Блакить прикипає до тебе,
А серце шепоче: зорій!
І ось наші погляди знову
Притягує зоряна вись.
І в тиху печаль вечорову
Останні надії вплелись.
І вийде скоцюрблений місяць
На варту нічної жаги.
На нього всі сурми повісять,
Аби лиш мовчали боги...
Та небо народить усім нам
Вітрила для мандрів і втеч.
І буде космічним насінням
Для наших майбутніх предтеч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2024
автор: aleksgun