Я у захваті від тих людей, які з плином часу не втратили себе.
Таку маленьку родзинку, яка належить лише тобі.
Що робить тебе тобою.
То важливо.
Не втратити себе.
Не загубити.
Поміж простих перехожих з занадто нав'язливими ідеями.
Поміж непростих перехожих з своїми моделями поведінки як треба, як не треба і як має бути. З своїми спрогнозованими планами на 20 років вперед.
Еге ж! То було б дуже смішно тобі розказати, якби то не було реальністю.
І я колись таки тобі то розкажу.
Але не зараз.
Зараз я хочу просто споглядати тебе.
Як ти ідеш, як ти рухаєшся. Не затьмарена з плином часом.
І як вітер розвіває твої кучері каштанові.
Дівчино ти прекрасна
З собою в гармонії.
В своїй гармонії
Бо це ти.
Справжня!
І сьогодні я не буду бігти за тобою і вигукувати: Привіт.
Я буду просто дивитись, щоб запам'ятати тебе світлу.
3.05.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2024
автор: Gabriet Ksenia