Хоч літечко, - журба в окрузі.
Майдан... Зібралися всі друзі.
Стоїть в зажурі яворина,
В росі-сльозах і горобина,
Верба схилилася у тузі.
Рефри'жератора-машину,
Що лиш розвозить домовини,
Навколішки всі зустрічаєм,
Лунає розпач понад краєм,
Волає мати : - Сину, сину!
Війна змінила їхні долі
Не уявити горя, болі,
Не виміряти тої туги
І хочеться кричать : - Катюги!
Вкраїна потопає в крові...
Доки' ті лапи загребущі,
Доки ті очі завидющі
Гребтимуть все із України?
За вами прийде теж кончина!
Господь на небі - всевидющий.
За горе матерів і тата,
За діток, воїнів... Розплата
Настане вже не за горами,
Боротимося, орки, з вами
Аж до останнього солдата.
Тут побратими, рідні, друзі -
Всі дякують вони матусі :
За чисте небо і за сина...
Ридає літо... Яворина
Й верба схилилися у тузі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2024
автор: Галина Лябук