Твій голос почути хочу, відчути твій потиск рук.

*  *  *

День  стишив  струну  співочу,  пітьма  поглинає  звук.  
Твій  голос  почути  хочу,  відчути  твій  потиск  рук.

Полює  вагання  зрідка,  зневірююсь  в  чудесах.
Бо  я  не  твоя  лебідка,  затісно  нам  в  небесах.  

Твій  образ  перед  очима.  За  настрій  не  осуди.  
Минуле  ще  за  плечима.  Гріх  скинути.  Втім,  куди?

Лютує  зима  надворі,  морозно  душі  й  мені.
На  темному  моніторі  всі  вірші  якісь  сумні.

Жура  моя  незборима,  хоч  двері  їй  одчиняй.
До  тебе  втікає  рима,  нещасну  не  виганяй.

Світліше  хмарин  ряднина,  від  ночі  свічник  погас.
З'являється  інша  днина,  в  ній  знову  немає…  нас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2024
автор: на манжетах вишиванки