Sonnet 24 by William Shakespeare
Mine eye hath play'd the painter and hath stell'd
Thy beauty's form in table of my heart;
My body is the frame wherein 'tis held,
And perspective it is the painter's art.
For through the painter must you see his skill,
To find where your true image pictured lies;
Which in my bosom's shop is hanging still,
That hath his windows glazed with thine eyes.
Now see what good turns eyes for eyes have done:
Mine eyes have drawn thy shape, and thine for me
Are windows to my breast, where-through the sun
Delights to peep, to gaze therein on thee;
Yet eyes this cunning want to grace their art;
They draw but what they see, know not the heart.
------------------------------------------------
Шекспір. Сонет 24 (за мотивами)
Мій погляд десь такий, як у митця,
пишу твій образ в серці… Рама я,
а ти — портрет. Прекрасна творчість ця —
моя наснага. Тож нехай твоя
чудова врода сонцем стане в тій
майстерні, очі будуть наче скло.
Крізь нього світло в світ потрапить мій,
крізь нього серце бачити б могло
все те, чим ти, твій образ юний є,
всю сутність, перспективу всю твою.
Хотів би я крізь це вікно моє
побачити щось більше… Визнаю,
що серця я не бачу крізь вікно,
воно в імлі, приховане воно…
(вересень 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2024
автор: Геннадий Дегтярёв