Мовчить журавель над криницею,
вітер гуляє селом,
діти хворіють столицею,
з дому злітають гуртом.
Зрідка прилинуть до матері,
трохи вдихнути тепла,
місто впіймало їх ятером,
мойра окутала зла
А дні опадають, мов листя.
Зойк одинокий сича.
Усі позлітались в обійстя.
Над ненькою плаче свіча.
04.06.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2024
автор: Микола Соболь