Душ рідних Світло – поплавок



Ця  зустріч  на  шляху  велить:
Душ  рідних  Світло  –  наше  щастя,
Хоч  швидко  це  життя  летить,
Обнятися  сердечно  вдасться.
Це  Світло  –  є  наш  поплавок
Між  бур  та  штормів  океану,
Тримай  між  гроз,  земних  зв’язок
Й  ілюзіях  фата-моргана.
Божественний  Дух  поводир,
В  зигзагах  вічних  Всесвітами.
Галактик  ми  громадянин,
Вібрацій  у  зростанні,  таїн.
І  стрижень  головний  всіх  душ  –
Любов,  що  зв'язує  нас  з  Богом,
Без  неї  знайдеш  лиш  біду.
Що  ж,  з  радістю,  мій  друг  –  в  дорогу.

В'ячеслав  Шикалович
04.06.2024  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2024
автор: Променистий менестрель