БАЖАННЯ
Он зірка полетіла десь за горизонт,
здалось, завмерла на моїм бажанні.
Моргнула, не старайся, ну який резон,
даремні всі зусилля й сподівання.
Не намагайся досягти його висот,
з розкриллям повносилим і могутнім.
А мрія мрією залишиться, як сон
і стане відліком назад в майбутнім.
Хто висоту пізнав, тим важко на землі,
під силу їм кохання лиш захмарне.
Тобі не справитися на однім крилі,
хоч і твоє життя палке й принадне.
І не надійся, не дивись в чуже вікно,
там не на тебе виглядає щастя.
Прозріння прийде, ти відчуєш все одно,
але нічого вдіяти не вдасться.
Вечірня зірка падала, немов зерня…
О, Господи, сміятись чи ридати?
Душа моя кричала: «все це маячня!
Я так люблю! Я встигла загадати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2024
автор: на манжетах вишиванки