[i]Життя – це шанс прийти до розвитку себе,
заметив, как претензии владеть стремятся. [/i]
Моя ідентичність – дві мови,
аби зрозуміти мене, треба знати обидві.
На них я з [i]Небом[/i] веду розмови,
мої думки до обох відкриті.
І обирати душа не в змозі довіку,
бо це кастрація внутрішнього світу.
Любой язык – достояние [i]Вечности[/i],
что как наследие предков открыто.
Если он служит не человечности,
то бесполезен, в нём бремя лишь скрыто.
И его участь людям доверена.
Отношением к языкам развитие наше проверено.
(вдома, в 30-ти км від Києва) 2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2024
автор: Натали Вадис