Де непостійності єства
Покриті літом їх либонь -
Мовчи у куряві мовчи!
Тули камінчика до скронь.
В очах глибоких довгий зміст,
Що непідвладний ворогам,
Коханнь згорілої свічі,
Весни омріяним стовпам…
Немає в рідному: Агу! -
Відрефлексованих страждань -
Завзяті носять корогву,
Розумні сохнуть від вагань…
Не плачь і ти в густих кущах,
Коли міняють наратив,
На тлі квітучого плюща
У день... з обіду
до шести.
p/s
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2024
автор: bloodredthorn