І знов дощі, знов віхоли червневі,
прозорі струни неба і землі...
Летіть, спішіть!
Освячуйте рамена,
щоби вагу нести земних століть.
І в цьому радість справжня,
в цьому - сила!
Лиш серед злив народжуємось ми...
Залиш вітрам майбутнього вітрила!
Ти ж той, хто тут - нічого не просив...
Приносив лиш.
Пошив святі знамена...
Ім'я їм вірність, щедрість і вогонь.
Свою любов віддам твоїм стременам!
Щоб ти мене й на тім краю знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2024
автор: Іванюк Ірина