Сивочола черешня в саду біля хати,
Так стояла тихенько, немов рідна мати,
Посивіле чоло, наче іній на скронях,
Пелюстки білосніжні злітали в долоні.
Малювалась картина чуттєва до болю,
Як природні дива, що злітались до рою
І у милім краю де ріка ще бриніла,
Було чути слова: Чом же так посивіла?
Ту черешню в саду, посадила ще мати,
Як голубка вона - і ніяк не впізнати,
Дивна пісня дзвінка, соловейкова втіха:
Ось, мотиви які, що лишились від літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик