Молилась, ходила до церкви,
І зверхньо дивилась на інших,
Пилинки в очах зріла темні,
У себе не бачила більших.
Віднині здавалась святою,
А стрічний сприймався, як ворог,
Душа залишалась черствою,
Та й серце холодним до болю.
Казала воліє за правду,
Й відкрито уміла зганьбити,
Такий лицемірний є задум,
Властивий паскудним і мстивим.
У Храмі такі ось "набо́жні"
Б'ють Богу смиренно поклони,
Потому лавиною злості,
Розносять скажені прокльони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2024
автор: liza Bird