Я тихо з Богом розмовляла.
Ми були просто - ти на ти
Він просто слухав - я ридала.
В німих просторах самоти.
Він поруч був, гладив голівку
І, як надія, оживав. В мені.
Та є у серці маленька дірка,
Яку ніхто не зашивав:
Утрати, біль, печаль і смуток.
Як же позбутися цей поріг?
Боже, побудь ще трохи тута.
Як сон життя моє беріг.
Я була з ним....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2024
автор: Ксенія О