Самотньо одному буває,
Та й час не радісно минає.
В квартирі тихо, день як мить,
А щось там"зверху" шепотить:
Сходи до зооринку,
Й придбай собі тваринку.
Прийшов, гармидер там і рик,
Можливо хтось до цього й звик...
Хом'як біжить по коліщатку,
Пригризлись миші до початку,
Ось канарайка щось тріщить,
Папуга в клітці верещить,
Якісь ліниві пацючата,
Кричать в'єтнамські поросята.
Там далі, сірі кошенята,
І дуже гарні цуценята...
Не хочу - хом'яка й мишат,
А з ними й круглих коліщат.
Від тих пташок і пух щей пір'я,
Свині потрібен двір, подвір'я.
А пацюків не всі шанують,
Бува тримають щей годують.
Із кошеняти стане кіт,
Й втіче на вулицю, у брід.
Отож, візьму грошей "заначку",
Та і куплю собі собачку.
Не "хлопчика", щоб була сучка,
Ще й кличку дам не Пальма, Жучка,
А Путіним, щоб возвеличить,
Бо ім'я це сучарі личить.
Небайдужий.
Червень, 2024.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2024
автор: Небайдужий