Ти ліпиш мене із глини,
А я піддаюся,
Підживлюєш дух, клітини -
За тебе молюся.
Голубиш до дна очима,
Розніжуєш тіло,
Тримаєш мій світ плечима
Бентежно, уміло.
Ти ліпиш мене старанно,
Із білої глини,
Відточуєш філігранно -
Ніч губить години.
Танцюючих пальців ласки,
По вигинах бедер -
Умільця із диво-казки
Вчуваю до ребер.
У серці зростають крила -
Лунають акорди,
У торках - магічна сила,
Усмішка Джоконди! 4-6.06.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2024
автор: Lana P.