Душа – літачок паперовий

Якось  самотньо,  зникають  хвилини  у  безвість,
Мій  літачок  паперовий  між  гіллям  застряг.
Збігся  в  клітинках  буття  розтривожений  Всесвіт,
Рюмсає  спогад  відвертий  на  сильних  вітрах.

День  поступається  ночі,  маскуючи  барви,
Дійсність  погляне  єхидно  на  втрачений  шанс.
Знову  гублюсь  в  лабіринті,  де  злі  мінотаври,
Стражі  розіграних  драм  і  набридлих  повчань.

Вихід  примарний,  а  може,  й  огидно  нервовий,
Хтивий  пройдисвіт,  постійно  породжує  страх.
Дуже  стомилась  душа  –  літачок  паперовий,
Світом  кружляти  аморфним,  на  сильних  вітрах.

21:15,  10.02.2021  рік.

Зображення:  https://ua.craftme.eu  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2024
автор: yusey