Чом цей стогін не будить?
Доконають Україну
Раша і гаранти.
Смерть танцює на руїнах,
Заплакала й правда.
Заплакала-заридала,
Сльозою умилась:
Зброю віддала задарма,
Тепер зажурилась.
Лежить, бідна, просто неба,
Богами забута,
Нічим битися, а треба,
Бо ж огидні пута.
Діти її кров’ю кроплять
Землицю святую,
США й стара Європа
Її не рятують.
Московитів ті гаранти
Лиш санкціонують.
Чи купили їх «куранти»,
Чи себе рятують?
Не болять їм рани наші
Ні взимку, ні літом.
– Бить не здумайте по раші,
Війни не будіте, –
Попередили.
– Скажіте,
Як же це назвати,
Коли гинуть наші діти,
На колінах мати,
Коли стогнуть земля й люди,
Країна вмирає?
Чом цей стогін вас не будить,
Серце біль не крає?
30.05.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2024
автор: Ганна Верес