[youtube]https://youtu.be/qVzW4DYgJ_o?si=s6EluFIjMPSe53EG[/youtube]
Колись, я часто слухала Noize MC,
Шукала суть заплутаних слів і тем.
Тепер - беру рюкзак і лечу в таксі -
Мені потрібна втеча від всіх проблем.
Ніби привид, тиняюся по містам,
Точно знаю - немає шляху назад:
Берлін, Париж, прокурений Амстердам -
Весь мій маршрут прокладено навздогад
Тепер шаблон - це бігти чи швидко йти,
Зібравши мрій роздроблене гостре скло.
Я вчуся гріти, не спалюючи світи
І всім підряд не жертвувати тепло.
За новим днем підтягнеться новий рік,
Наш час зрівняє радощі і біду.
Видираюсь на свій невідомий пік,
А раптом все, що шукала там знайду?
06.06.2024
©Валерія Кропівна
Переклад власного твору https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951223
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2024
автор: Валерія Кропівна