Нові часи
і дихання нове:
„О, люди, людоньки,
зневірою багаті –
впізнати як нам,
на́скрізь, не поверх,
відчути серцем
промінь Божий в хаті?”
По тих стопах
підняти очі вверх.
Най лицедійство все
ізникне, як примара
і радість знань
до Істини позве,
розвіє страх
життєвої омани.
Подвійність ця
є іспит наш земний.
Приходимо відтіль –
де таїни завіса...
Ми вічні – то ж
не можна впасти ниць,
бо вдома скрізь,
коли в нас Божа Віра.
В’ячеслав Шикалович
24.09.2007р. – 08.06.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2024
автор: Променистий менестрель