З пустого в порожнє.

Ти  моя  квітка,
Я  твоє  Сонце.
Ласкаю  тебе
Через  віконце.

Ти  повір  така  далека,
Як  у  небі  цім  лелека.
Лиш  не  ворчи,
Краще  цвіти.

На  язиці  в  тебе  ж  шипи.
-Квіточку,  краще  заколиши.
-Квітку  вчора  я  колисав,
І  від  змії  цілу  ніч    утікав.

-Слухай,  досить,  не  ворчи,
Мені  спинку  намили.
-Намилю  собі  я  вуха,
Вже  втомився  тебе  слухать.

День  у  день
Одне  ж  те  саме.
Ти  така  
Як  твоя  мама.

[b]***[/b]

Проплывают  тучи
Да  над  головой.
Я  смотрю  им  в  след,
Машу  рукой.

Пролетают  птицы,
Пары  над  землей.
Как  же  ведь  прекрасно
Парить  над  водой.

Стало  небо  чистым,
Голубая  даль.
Стало  так  спокойно,
Уплыла  печаль.

***

Пропливають  хмари
Та  над  головою.
Я  дивлюсь  їм  в  слід,
Махаю  рукою.

Пролітають  птахи,
Парами  по  небу.
Все  там  так  чудо,
Нам  в  них  вчитись  треба.

Стало  небо  чистим,
Блакить  вдалині.
Стало  так  спокійно,
Йдуть  щасливо  дні.


***

А  мне  бы  в  небо.
Хотя  бы  птицей.
Перо  жар-птицы
В  ночи  искрится.

Вдыхать  бы  звезды,
Переполняться.
Взлетать  по  выше,
Не  возвращаться.

Оставим  все  мы
Под  этим  Солнцем.
Я  вижу  звезды,
Лечу    вдогонку.

А  мне  бы  крылья
Скорей  расправить.
Парить  бы  в  небе,
Там  след  й  оставить.

Сверкают  звезды
На  небе  звездном.
Грезы  не  грезы,
Все  ведь  возможно!

***

А  мені  б  в  небо.
Та  хоч  би  птахом.
Пером  жар-птиці
Вночі  сіяти.

Вдихати  зорі,
Щастям  наповнитись.
Злетіти    вище,
Не  повертатись.

Залишимо  все
Під    Сонцем  в  небі.
Я  бачу  зорі,
Лечу  навздогін.

Мені  б  хоч  крила
Скоріш  розправить.
Парити  в  небі,
Воно  ж  безкрає.

Мерехтять  зорі
В  небі  нічному.
Мрії  не  мрії,
Все  є  можливим!

[b]Безвідповідальність[/b]

Тут  і  там
Уже  повсюду
Декларують,  декларують.
Повноваження  лошкам

Під  вказівочку  диктують.
Владу  так  у  нас  украли.
Хоч  раніше  ж  розганяли,
Виганяли,  справи  навіть  відкривали.

Зараз  все  декларували,
Колективну  моду  взяли.
На  всіх  рівнях,
Згори  вниз
Мракобісся  та  фашизм.

Підписи  ніхто  не  ставить,
Лиш  підлеглих  знов  підставить.
В  піраміді  на  верху
Крутить  музику  свою.

Кожен  все  це  повторяє,
Той,  хто  вище  й  заробляє.
Тут  ніхто  не  відповість,
Бо  подбав  про  це  юрист.


[b]Аквопарк[/b]

З  позаранку
Ми  йдемо
До  аквопарку.

Нас  зустрів
Великий  кит,
Каже  хвостиком:
-Привіт!

На  хвості  дельфін  сидить,
Просить,  просить:
-Пригостіть.

Ми  наділи  акволанг
І  пірнули  в  глибину,
Рибку  бачим  золоту.

Кажем:
-Рибко,  не  жартуй,
Нас  й  дельфіна  почастуй.

Рибка,  хвостиком  махнула
І  від  нас  скоріш  рванула.
На  гірки  згори  вниз,
Нас  чекає  татко  й  приз.

Класно,  класно
В  аквопарку,
Біжимо    купатись
Зранку.

[b]Миші  і  слон[/b]

Слон  мов  танк
Назустріч  пре,
Бивні  гострі
І  реве.

Мишки  в  нірки  заховались,
Слона  навіть  не  злякались.
Слон  всі  нірки  потоптав
І  від  мишок,  він  -  втікав.

Хто  в  бою  цім  переміг?
Слон  топтати  все  вже  звик.
Мишки  в  нірці,
Все  спокійно.

Так  сховались  
Там  надійно.
Цілу  ніч  вони  пищали:

-Перемога,  ми  ж  це  знали,
Всі  слони  вже  повтікали,
Нас  із  нірки  не  дістали.
Ще  пищали  і  пищали.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2024
автор: oreol