Над полями вщух вітрисько,
У знемозі підійнятись,
В полудрьомі туман низько,
Де що є, не розібратись.
Вирви, ями, «Кіт» жде долі,
Тож безлюдяність повсюди,
Як у замкнутому колі,
Землі ворох, аж по груди.
Печуть сльози - життя в хмарах,
Допоможе, чи хто йому?
Ходить горе, як примара,
Він пізнав криваву війну.
Здаля чути, шурхіт тихий,
Якийсь воїн, встати хоче,
Болить рана, гнобить лихо,
Але ж тішивсь, бачать очі.
У душі плекає мрію,
Хтось подасть руку підмоги,
І здолають безнадію,
Втрьох повернуться додому.
06.06.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2024
автор: Ніна Незламна