Коли не ношУ я нальоту думок
Про те, що суспільству повинна,
Із заходом сонця, де я і мій Бог.
Спокійна і справді щаслива..
Коли відчуваю творіння красу...
Удячна до сліз від прозріння.
У чаші душі я молитву несу,
Про мир, про любов і спасіння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2024
автор: Далека Зірка