цікаве небо від сахариного пилу
в повітрі запах нетутешніх порохів
відтінки заходу мерехкотять несміло
питають в пилу чом раніше не осів
а тому байдуже нових він територій
і кольорів нових не знає звати як
він ще не вгледівся ув очі нашим зорям
і наш чорнозем ще не пробував на смак
лети лети чийсь праху десь та упадеш ти
і допоможеш гідним заново зійти
ти віддасиш себе усього нам без решти
й мо’ станеш мостом де зруйновані мости
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2024
автор: Щєпкін Сергій