ЩАСЛИВА ЗЛИВА
То був не дощ, то бу́ла сильна злива,
Була́ гроза і навіть буревій,
Та я була́ усмі́хнена й щаслива –
Збула́сь одна із заповітних мрій.
Ой, ні! Це не одна! Це їх багато,
Але вони зібра́лися в букет,
Було́ у мене величезне свято
Й народжувався ще один сонет.
Щаслива я із рідними удома:
З коханим, онучатами й дітьми́,
Кудись поділась непосильна втома,
Та й Ангел міцно обіймав крильми́.
А за вікном птахи у стоголоссі
Нову́ сонату виконать взяли́сь,
Нове́ зерно у повному колоссі
Й рікою привітання полили́сь.
Ще й сипались вітання зорепадом,
Збирала їх й збираю повсякчас,
Летіло щастя навіть поміж градом –
Це найдорожча серед всіх прикрас.
Я вдячна Богу за його дарунок,
Для мене він, немов безцінний скарб,
Це ще один життєвий візерунок,
В якому додало́сь відтінків й фарб.
Молитиму я ще таких дарунків,
І доля щоб прихильною була́,
Солодких від життя мого́ цілунків,
Купалась в щасті й квіткою цвіла.
04.06.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР