Вже вкотре вечір зупинився на порозі,
Погладив шибку ще раз промінцем
І поспішив по польовій дорозі,
Лишаючи на серці ніжний щем.
Запахло квітами і свіжою травою,
З-за хмари місяць вигляда, як із вікна...
І все це вечір окропив росою,
Щоб завтра ранок цю росу збирав.
Враз стало тихо... Тихо та бентежно...
Ще день один додався до життя.
І ніч прийшла велична і безмежна-
Для роздумів, молитв і каяття.
9.06.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2024
автор: іванесса