Я тут жила...ті дні були, мов свято,
І сонце щастям сяяло згори.
Стоїть і досі та привітна хата,
Яку гойдають сиві явори.
Але мене давно тут не чекають,
Згубила стежка днів моїх сліди.
І не мене віконця виглядають,
Немає вже повернення сюди ...
Прийду тоді, коли ніхто не бачить,
У сутінках спинюсь за ворітьми.
Душа болить, душа кричить і плаче!
А я тихенько вмиюся слізьми.
Та й розчинюсь в вечірньому тумані,
Вже в чистім полі буду голосить.
Пектиме довго, наче сіль на рані,
Ота коротка, вистраждана мить.
Колись було, тепер уже не буде...
Шукала спокій, та його нема.
Вклоняюсь низько - дякую вам, люди!
Ви - тут, я там... Попереду зима ...
28.05.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2024
автор: majra