Нещастя, покинь дорогу мою
у пору негоди.
Нещастя, дай на повні груди зітхнути,
дай промінцю сонця в очі заглянути.
Нещастя, блиснула надія сонячним променем,
подумати змусила про все.
Нещастя, ти білою заздрістю з'їло моє щастя.
Зле нещастя, умило обличчя потоком сліз водночас.
Нещастя, ти гостриш серце зсередини,
ти душу відпусти, не томи.
Нещастя, тебе у гості ніколи не звуть,
але ти, як той спрут,
стискаєш без жалісті щупальця.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2024
автор: Svitlana_Belyakova