Сичав, що маю полюбити,
І бризкав слиною сусід, -
Мовляв, захоче – буду бита,
Він кращим є з усіх на світі,
І буде все у нас, як слід.
У хату вдерся рано-вранці,
Ще півень третій не співав.
Його синочки-новобранці,
Такі ж, як батечко, поганці,
Горлянку стисли, мов удав.
Для них права чужі – фантоми,
Насилля звичне із давен.
Нема амністії - нікому,
Господарюють, наче вдома,
І цуплять цінне до кишень.
І що з таким робити, люди,
Коли слова для нього – дим?
Зіткав брехнею всім полуду,
Не пожалітися нікуди,
Що посягнув на честь і дім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2024
автор: Оксана Дністран