Устигнути вчасно, сказати важливе,
Назустріч піти, віднайшовши свій шлях.
Така перспектива, хоч дуже мінливо,
Дарує натхнення, ще й вабить здаля.
Ми – Сонця нащадки, загублені діти,
Тому й боїмося між темряви жить.
Плекаємо в серці багаття тендітне,
Колись час настане, відкриється мить,
Неначе портал, поєднаються душі,
Зоря наднова рознесе спалах свій.
І хто був закутий в буденності мушлі,
Перлиною стане, прикрасивши світ.
17:58, 27.02.2021 рік.
Зображення: «Жемчужина в раковине. Сияние.», автор художник Елена Шипунова
https://www.pinterest.ru/pin/92534967334512717/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2024
автор: yusey