Б'є штормом Чорне море
В північний берег свій.
За дальнім мисом - ворог,
За дві години - бій...
Не в поміч судну хвилі,
А нам без них ніяк...
На всі окружні милі
Горить чужий маяк.
В два поршня проти бурі
Прямує хід війни.
Прикриє ніч похмура
Морпіхівські човни.
Фатальний випад долі,
Штик-ніж і автомат...
Ковтає присмак солі
Із бризками солдат.
Це наше Чорне море
І наш піщаний пляж.
Морський десант мотором
Прокреслив - Крим не ваш!
На скелі не стояти
Чужому маяку.
Мочити варту матом
Шепнув сержант стрілку.
Нічний мисливець моря
Вагатися не звик.
Навпіл вороже горло
Прорізав штурмовик.
Десантники в роботі,
Сапер кладе фугас...
Прожектор, на відході,
Прострілений, погас.
Позаду - хмара диму,
І берег жде на біс...
Повз зуби смерті мимо
Обходить катер мис.
"Це наше Чорне море":
Гукнула до човна,
Від вибуху у горах,
Розкатами луна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: Леонід Луговий