Впала зірка в бистру річку,
Засмутила тим Марічку,
Що на березі стояла
Й милого свого чекала.
Задивилася у воду
На свою чудову вроду.
Біле личко, чорні брови,
Гарна жінка для Миколи.
Вже музиченьки заграли,
Це веліллячко гуляли
І Микола, і Марічка,
Рахували зорі в річці,
Щоб прожити їм у парі
Стільки, скільки зір упало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський