Наснилось їй, що син прийшов до хати,
Стоїть, в дверях чорнявий , молодий,
Поклав в куток свій автомат, гранати,
Зняв одяг, що зробивсь давно брудний.
Умився під холодною водою,
До столу сів , а на очах сльоза,
- Прийшов, щоб попрощатися з тобою,
- Мене чекають,- матері сказав.
Багато нас зібралось відлітати,
Опівночі зберемось за селом,
З тобою мамо хочу заспівати,
Ту пісню, що співали всі гуртом.
Про дівчину, що так мене кохала,
Про тихі ночі, мирні над Дніпром.
І мати з сином. пісню заспівала,
Лунала пісня над нічним селом.
Прокинулась, вже, ранок на порозі,
Ще пісня залишилась на вустах,
Побачила, як син йде по дорозі,
А за селом увись злетів мов птах.
Ще довго за селом вона стояла,
Вдивляючись у крижану блакить.
- Ще прилетить, повернеться , чекала.
Не прилетів, ліг на землі спочить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: Віктор Гала