Приємний літній вітерець!
Сковорода по Україні
Полями йшов колись...
А нині -
Пройшов той час, в пилу дорога
його уже не зустрічає
Вже тих людей і сел немає
Як і доріг. Асфальт повсюди
Інші міста, і інші люди..
Та є його чудове слово, любов до краю, настанови, висока мудрість філософська!
Міцна, як брама запорожська!
Такий же вільний вітер віє,
Такий же степ на сонці мліє...
Той вітер, що йому співав
Обличчя в полі обвівав
У мандрах в любій Україні -
Йому і нам одній донині!
*
Сковорода по Україні
мандрує...
Сонце йому палить,
Дорожній пил одежу жалить,
Іде із палицею в даль,
Щоб мудрість висловить чи жаль
Чи десь в селі
з криниці
води попити,
далі мандрувати,
Життя побачити народу
Та мудрість Божую пізнати...
Іде Сковорода полями
Він завжди є і буде з нами,
Щоб нас всіх мудрості навчить
Розповісти про що болить,
Щоб Україну, серцю милу
З часів прадавніх зрозуміть
Геть знищить ворогів постилих
Та в щасті і любові жить..
10.06.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: mirmak