Чужий чоловік
Гублюся часто я в думках про тебе,
Ні мозок не перечить їм, ні час.
Чи то душі жіночої потреба?
Чи небо обдаровує цим нас?
Давно у вирій юність відлетіла,
Але ж не відлетіли почуття…
Тривожить все це душу мою й тіло,
За це не вимагають каяття.
А каяття у чім? Хіба це грішно?
Хіба кохання лиш для молодих,
Коли життя в обох одне й невічне?
До різних, бач, належимо родин…
І знову думка зморшкою лягає,
Чи може на заваді стати вік?
Вона мене і вабить, і лякає:
Чому ж чужий він досі чоловік?
17.07.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: Ганна Верес