Пройшов звичайний літній день
Злилась душа з промінням ліні
Так захотілось щось води
Під голоси сумних пісень
Просохли бездиханні тіні
Сухої, жаркої біди.
Посипався пісок надії,
Пісок характерів безликих.
Колись струмків холодних крики,
доносились забуті мрії.
Самотні дотики і цілі,
бездушні голоси любові.
Бракує теплоти у слові.
Відсутність рідини на тілі.
Гаряча кров, густа, як лава
В пустелі радості і смутку
Зробила з мене самокрутку
Курила, через зуби ржаві...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: Спасібо Борис