На столі палають дві свічі́.
Потонуло місто у ночі́.
Довго я не міг тебе знайти,
А тепер ми поруч – я і ти.
Я тебе благаю: не мовчи!
Я чекав тебе багато днів
І нарешті все-таки зустрів.
Тиха ніжна музика пливе.
Та лиш промінь сонця промайне,
Враз розтанеш ти у світлі цім.
Приспів:
Подаруй мені останню ніч
В сяйві двох таких яскравих свіч!
Промінь сонця спалить всі мости –
Більш не будем поруч я і ти.
Та поки́ палають дві свічі́,
Я тебе благаю: не мовчи
І у сяйві цих яскравих свіч
Подаруй мені кохання ніч,
Подаруй мені останню ніч.
Буду пам’ятать тебе завжди́,
Серед радості й серед біди.
Як почую пісню солов’їв,
Знов згадаю очі я твої
Кольору озерної води.
І ніяк не можу я збагнуть,
Чому мусиш йти у довгу путь.
Нізащо́ не втримати тебе,
Але по́ки ранок не прийде́,
Я молю: зі мною ти побудь!
Приспів: той-самий
Наша перша і остання ніч…
Я збагнуть не можу, в чому річ.
Може, ще зустрінемось колись.
Бога я молю, щоб знов зійшлись
Наші два шляхи у сяйві свіч.
Приспів: той-самий
1997 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2024
автор: Олександр БУЙ