Дозволь, Я твоєю хвилею
Буду крізь плин років, —
І ти попрямуєш з піснею,
Донько Моя, Мій син.
Дозволь, Я про тебе дбатиму,
НЕстиму на руках.
Довірся своєму Татові! —
Будеш на небесах.
Давай ми разом зіллємося
У молитовний час.
Зміцню там, і понесемося,
Шторм не злякає нас.
У місце святе, де літують,
ВІзьму Своє дитя.
А зараз — дозволь опікувать
Всі дні, аж до кінця.
Я стану для тебе захистом.
Сховок — Моє Ім'я!
Бо Я є тим Добрим Пастирем.
Цінна твоя душа!
"І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю". (Єр.32:41, Біблія)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2024
автор: Лілія Мандзюк