Цілував мене вітер в ланіти,
Огортав у м'яке покривало
І до ніг нахиляв моїх квіти,
Аромати яких я вдихала.
Дарував ту хмільну насолоду,
Й аромати, що в келих зібрав,
Я спивала всю літечка вроду,
Пустун-вітер мене обіймав.
Ой п'янкий трунок літа й солодкий,
Я хмелію й спиваю до дна.
Чому ж, літо моє, ти коротке?
Це твоя чи моя в цім вина?
Ланіти* – щоки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А