Машина часу.

Де  він  зараз...
Твій  коханий?
З  ким  купається
В  коханні?

Жде  щовечора
У  ванні?
Він  мов  шпильки
На  нозі,


Чи  заноза
У  руці.
Ні,  він  певно
капітан.

Мрія  тих
Красивих  дам.
Він  далеко
Й  разом  поряд?

Зорі  сяють,
Ждеш  щоночі?
Чом  заплакані
Знов  очі?

Щовечора  зірки  
Мінливо  миготять
І  серця
Цього  хотять.

Де  він?
Де  він?
Де  коханий?
Зачекай...

Я  вже  у  ванній.
Зіроліт
Скоріш  заправ,
Ти  ж  мене  завжди  чекав.

Ми  запустим  цю  машину,
Піднімусь  на  піраміду.
Увійдемо  ми  в  портал....
Все  вже  є  і  ми  вже  там.

***

Ще  мить
Й  покажу,
Покажу  я  бутон  -

Зоряну  квітку
у  небі  нічнім.
Щемить,
Ось  відчуй...

Лиш  доторкнись,
Пульсує  пульсар,
Розцвітає  бутон,
жаданий  стон..

Ще  мить
Й  покажу,
цвіту  вже,  
цвіту....
В  блаженнім  цвіту..
Я  на  краю....
Плекаю  зорю...
Ще  мить...
Я  лечу....
Щемить...
Хочу  я...
 хочу..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2024
автор: oreol