Я до Львова лечу на крилах журавля ...
Тут є мій дім, церви , храми, костьоли.
Тими вулицями ходила колись я...
Тут високий замок - гори , та доли.
Тут чарівно-вродливі , горді львів'янки
Знають своє місце,і собі ціну.
П'ють каву із кристальної філіжанки
І запрошують у гості , у весну.
А тут на коні шляхетні джентельмени ,
Закохують милих красунь - в місто Львів.
Край доріг немов смарагди сяють клени
Нахиляють блакитне небо до ніг.
Колись я була ,як птаха полохлива
Втікала від погляду чорних очей.
Вдихала повітря, у цей рай щаслива -
І цвіла трояндою поміж лілей.
Тут перший сніг сліпить очі білизною
Падає ,як манна каша із небес.
Тут літають білі мухи під горою
У казковий рай - веде кінь Полонез.
Тут чути скрипку мелодію скрипаля
Запалюють ватру - на свято весни.
Лине ніжна пісня юних літ -віддаля
І дарують мить щастя стрункі ясени.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2024
автор: Чайківчанка