Краса смарагдова - ялини,
Цвітуть стокротки, конюшина.
Відчутно сонечко пече,
Присів метелик на плече. *
Украй розхвилював серденько,
Плече облюбував маленький.
- Чому обрав тепло моє
І гріє черевце' своє?
Барвисте диво: ніжні крильця,
Що аж виблискують на сонці,
Тоненькі вусики-антени
Красу уловлюють зелену.
Навколо квіти, люди, гамір...
Настане мить - він змінить намір,
Полине в ту чарівну даль:
- Чи ще зустрінемось? - На жаль,
Погрівсь, поніжився й злетів,
Скрасив самотність, додав сил...
Пучок енергії маленький
Оставив лиш в моїм серденьку.
Всевишнього ми всі творіння,
В нас є свідомість, розуміння.
Гармонії тут не цураймось
З Природою усі єднаймось!
*Тут все реально без художнього домислу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2024
автор: Галина Лябук