Не життя а напасть
Випити б таблетку від життя,
Заснути навіки.. І все... Точка
Життя не таке як у всіх...
Любити одну все життя!
Сторонитися , всіх!!!
Боятися навіть подати руку...
Пересварилися з найкращим другом дитинства!
Ночами не спати...
Не спілкуватися з однокласниками 20 років!!!
І це ще не все!
Родитися в православній сім'ї
Навіть мріяти стати священником!!!
Але нажаль православ'я то єрись
Боги !!! В образі людей!!!
Так сказав відомий Ребе!
Тобто я вірив в язичництво???
Замість Єдиного Бога!??
Я не переношу образ....
Потім душа мучиться ночами
Нема їй спокою....
Простіть... Та я не можу писати позитив
Коли на душі. Пекло...
Отаке ... В країні війна!!!!
Зброї нехватка...
А вони будують храм!!!
Колись в Б-га була Скінія!!!
А тепер тисячі храмів...
І ще й мерзота ...
Статуя Перуна в Києві...
Ех що не день то пекло...
В домі своєму я наче
Монах відлюдник
А душа шукає друзів
І Бога .. Безсонні ночі...
Може завтра пройде це пекло ...
І засяє сонце!!!
А поки що душа над прірвою .....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2024
автор: Ростислав Мельничук