[b]П[/b]ам'ять згадки гнітить поетесу,
[b]Р[/b]озгортає життя сторінки,
[b]О[/b]бережно позбутися стресу,
[b]Х[/b]оче звісно звільнити думки.
[b]О[/b]х, бажає, щоб спекатись болю,
[b]Д[/b]е б його запроторити вмить,
[b]Е[/b]легійно знеболити долю,
[b]С[/b]істи тихо і просто спочить.
[b]М[/b]рію ніжну в реальність втілити,
[b]У[/b] світах перевити з життям,
[b]Т[/b]інь жахливу рашистської свити
[b]О[/b]бірвати, не дать майбуття.
[b]К[/b]рила злісні обрізать навіки
[b]І[/b] ніяк не пустити до нас,
[b]Б[/b]ій з навалою ще буде скільки?
[b]І[/b] настане коли мирний час?
[b]Д[/b]ні торкатиме сонце, не стріли,
[b]А[/b] душа порадіє не раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик