Душа захаращена .
Лише споглядання печалі.
Безкрайнії муки, несходжені далі ..
Розові сни..
Озноб і тремтіння
небес білизни.
Ми в прірві,
в полоні печалі.
В думках
між земним й безначальним
застрягли.
Жалюгідні...
безпорадні.
Все марно!
Мари марення.
Не потрібно про це й говорити.
Все суще в тобі,
живе ж лиш частково,
Як образ первинного слова.
Найтоншої тендітної павутини нитка -
Струна душі скрипки.
Безвітря.
Безсловесність.
Безмовність...
Неповторність.
Музика вічної тиші.
Купол небесної висі.
Камінні хвилі.
Застиглий оргазм.
Холодна лава.
Гармонія хаосу.
Ілюзія пафосу.
Запалена пристрасть...
Терзання...
Блукання...
Поневіряння...
Втеча від наказання.
Покаяння...
Муки душі...
Вознесіння.
Падіння.
Прозріння.
Проявлені в вірші.
Графіто на заборі.
Печаль в узорі.
* використано https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015410
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2024
автор: oreol